- гірчиця
- -і, ж.1) Трав'яниста олійна рослина з родини хрестоцвітих.2) Приправа до страви.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
гірчиця
Смотреть что такое "гірчиця" в других словарях:
гірчиця — іменник жіночого роду рослина; приправа … Орфографічний словник української мови
гіркий — а/, е/. 1) Який має своєрідний їдкий, різкий смак (напр., хіна, гірчиця); прот. солодкий. 2) у знач. ім. гірка/, ко/ї. Горілка. 3) перен. Сповнений горя, біди; тяжкий. || Який завдає горя, болю, гіркоти; дошкульний, вразливий. || Викликаний горем … Український тлумачний словник
гірчичний — а, е. 1) Прикм. до гірчиця. Гірчичний корінь. || Який паразитує на гірчиці. || Вигот. з гірчиці. 2) Кольору гірчиці (у 2 знач.); темно жовтий. •• Гірчи/чний газ безбарвна масляниста отруйна речовина; іприт … Український тлумачний словник
гірчичниця — і, ж. Посудина, в якій подається до столу гірчиця (у 2 знач.) … Український тлумачний словник
естрагонний — а, е. Прикм. до естрагон. Естрагонний корінь. || Пригот. з естрагону; з естрагоном. Естрагонна гірчиця … Український тлумачний словник
муштарда — и, ж., зах. Особливим способом приготовлена гірчиця … Український тлумачний словник
острогоновий — а, е. Прикм. до острогін. || Пригот. з острогону, із острогоном. Острогонова гірчиця … Український тлумачний словник
сухий — а/, е/. 1) Який не просякся водою, не покрився вологою; не мокрий, не сирий. || З невеликою кількістю ґрунтової вологи. || у знач. ім. сухе/, хо/го, с. Сухе місце. || у знач. ім. сухе/, хо/го, с. Сухий одяг. •• До сухо/го досуха. Сиди/ть (опин … Український тлумачний словник
муштарда — Муштарда: гірчиця [54] … Толковый украинский словарь
Курчиця — іменник жіночого роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
